Сьогодні бібліотека — це не просто місце книг. Це простір пам’яті, голосів і історій. Ми зібралися, щоб згадати тих, завдяки кому маємо право жити, читати, мріяти.
23 травня – День Героїв України.
Розпочали захід із вдячності нашим Героям, захисникам, і
захисницям, які щодня боронять Україну,
захищаючи рідну землю, Незалежність та кожного з нас. Священик Роман Харків розпочав наш вечір і всі разом помолилися за
всіх захисників, наших односельчан, щоб живі
та здорові з Перемогою якнайшвидше повернулися додому…
Вони- у кожній молитві матері, у кожній свічці що
горить у вікні, у кожному серці, яке
чекає… Біль важкий, але надія
має крила…
Кожен ранок починається з надії.
Кожна ніч закінчується молитвою.
Боже, бережи їх там, де вони зараз.
Дай сили вижити. Дай сили дочекатися
Із вдячністю згадали полеглих. Схилили голови перед усіма, хто загинув у боротьбі за свободу : учасниками небесної сотні, перед тисячами героїв оборони України від російської агресії, нашими земляками, полеглими воїнамиСумно від того, що білими лебедями в небеса відлітають найкращі. Цвіт української землі. Безстрашні, мужні наші Герої, що віддали своє життя за свободу рідної землі. Вони заслуговують, щоб про них пам’ятали…
Серед полеглих захисників нашої громади могли б святкувати в ці дні свої дні народження Каїнський Микола Іванович , котрий 23 травня мавби святкувати свій ювілей 55 років , та Бобак Микола Миколайович , котрому 22 травня мало б виповнитися 34…
Низький уклін батькам , рідним та друзям нашого Героя! Ми завжди будемо пам’ятати вашого сина, брата.
Будемо пам’яти всіх Героїв. Вони загинули
заради мирного неба та щасливого майбутнього нашої країни ! Вічна пам'ять Героям!
Поділилася найсокровеннішими спогадами про Миколу його мама Марія Йосипівна Бобак.
вчитель українськоі мови та літератури Млиниської неповної середньої школи Ярослава Іванівна Кравчук, заступник директора Млиниської гімназії Марія Михайлівна Ожібко
Хто може бути найблищим другом як не рідний брат. Спільне переживання , спільні турботи, та спільні таємниці…..
Микола присвятив один із віршів своєму братові
Юрію….
Ми мали чудову можливість почути цей вірш.
Поділився спогадами про Миколу Бобака полковник Національної гвардії України Михайло Антонович Мосій.

Приходьмо до Миколи та всіх полеглих захисників. Даруймо їм пам’ять, вірші, зустрічі – усе те, що вони самі несли. І, звичайно, перемогу – перемогу на фронті, перемогу словом й вчинками. Ми обов’язково відбудуємо міста, висадимо ліси, очистимо ріки від ворога, заберемо всю спалену техніку! І, звичайно, завжди пам’ятатимемо про всіх тих, хто віддав своє життя за Україну та наше майбутнє».
Архів дня











































Немає коментарів:
Дописати коментар