Вже стало доброю традицією 21 березня
проводити в дитячих бібліотеках області Загальнообласний День читання,
метою якого є популяризація і підтримка дитячого читання, залучення до
бібліотеки нових користувачів-дітей.
Цьогорічний
День читання присвятили І.Франко " Лис Миктита" , адже
Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
І сльози, бо Ви, словом вже не з нами.
Але в думках Ви поруч, і не згасне свічка,
І линуть буде "Слава Україні!" над ланами.
Вірш " Лист до матері"
Не чекай мене, мамо, додому
Бо додому я вже не прийду.
Не чинив , мамо, зла я нікому,
Захищав лиш країну свою.
Не стріляв у людину я ,мамо,
Бо любити ти вчила мене.
Ну, тих, хто у мене поцілив,
Людський осуд уже не мине.
Ти пробач. Що тебе я покинув,
Що поїхав в далекую путь.
Знаю снайпер цілився в мене,
А попав в твоє серце і грудь.
А хотілося, мамо, так жити,
Я ще зовсім не думав про смерть,
Та я мусив так , рідна, вчинити,
Щоби банді сказати цій - геть!
Та не плач, моя рідна матусю,
Сонце зійде. Ти стань на поріг.
Бог одну тебе з горем не лишить.
А народ не простить їм цей гріх.
Прийшла війна, і звідки не чекали.
Але народ наш не поставлять на коліна!
Ночей не спали, коли хлопців проводжали.
Ми вистоїмо все, бо найдорожче - Україна!
Єднаймось, люди, і борімось за свободу!
Коли важкі часи настали в нас тепер.
За тебе неньку, рідну мову і природи вроду
Вже не один твій, Україно, син помер.
Гірка біда прийшла і в наш район . В бою за волю України, за честь і
достоїнство свого народу загинули наші земляки ...
Закликаємо Вас сьогодні згадати у молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.
Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
Ми вистоїмо. Здолаємо катів, Як маків -цвіт розквітне Україна! На тих місцях, де йдуть тепер бої , В земнім поклоні схилиться калина.
Ми є. Були. І будем вічно жити,
І з нами Україна – рідний край –
Розквітне в мирі й злагоді велично,
Немов весняний сонячний розмай.
Немає слів, щоб
вдячність передати,
За подвиг ВАШ, там, де земля горить.
Уклін низький вам
ВОЇНИ-СОЛДАТИ,
хай МАТІР БОЖА збереже вас й сохранить!...
«Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!»
Свята вода гріхи всі наші змиє,
Очистить душі, і внесе добро,
І будуть з нами віра і надія,
І нас осяє ніжності тепло!
(Н.Топська)
З ВОДОХРЕЩЕМ ХРИСТОВИМ!!!Мороз лютує за вікном, тріщать дрова у пічці, освятилася вода, в озері та в річці!Хай ангел торкнеться Вас ніжно крилом, зігріє щедрівка Вам сердце теплом,Хай радість, достаток наповнять Ваш дім, оселяться щастя та спокій у нім!
НА ЖИДАЧІВЩИНІ ВІДБУЛОСЯ РАЙОННЕ СВЯТО ЗИМОВОГО ФОЛЬКЛОРУ «ЗВЕСЕЛІМО
РІЗДВО ХРИСТОВЕ – КОЛЯДА З МИРОМ»
Під такою назвою 17 січня у м. Жидачеві, на площі Свободи, відбулося театралізоване дійство за участю кращих фольклорних колективів району. Відкриття свята відбулося виконанням найвеличнішої коляди «БОГ ПРЕДВІЧНИЙ». Із Різдвяними святами учасників, жителів Жидачева та гостей привітали: заступник голови Жидачівської райдержадміністрації Ольга Мельник та керівник відділу культури і туризму Зіновій Тимофтевич.
Як зазначив керівник відділу культури і туризму РДА Зіновій Тимофтевич, цьогорічне районне свято „Звеселімо Різдво Христове”, насамперед присвячене усім тим, хто сьогодні у надзвичайно важких умовах мужньо захищає наші східні рубежі України – учасникам АТО. Фольклорні колективи Жидачівщини представили українські колядки, віншування, вертепні дійства, обряди Василя і Маланки, віншування та засівання.
У театралізованому заході взяли участь фольклорні колективи 18 Народних домів району. Жителі наших сіл Млиниська та Смогів також взяли участь у цьому дійстві. ( Взято із офіційного сайту Жидачівської районної держадміністрації Львівської області http://zhydachivrda.org.ua/?page=news&nid=11452
Нехай із першою зіркою Святого вечора у Ваші домівки прийде щастя! У це світле свято хочеться побажати миру і спокою в кожному домі, добра, взаєморозуміння, достатку, любові, щастя, душевної рівноваги, успіхів у всіх починаннях, побільше радості, міцного здоров'я та всіх благ! Нехай справдяться усі очікування і збудуться найзаповітніші мрії! Смачної куті!
До столу в Святвечір сіда Україна, зібравши свій рід на честь Рождества, Вітає колядками Божого Сина - малого Ісуса Христа! Даруй нам, Ісусе, і щастя, і долю, дай сили творити добро! Здолати недолю, відстояти волю, відкинувши кривду і зло! Нехай від яскині по всій Україні, нам сяє Різдвяна зоря! І, правдою сильні, в єднанні родиннім, Небесного славмо Царя !
Нехай різдвяна зірка запалає в серці кожного із нас! Всім нам миру і добра!
ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ - ЩОРІЧНИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАМ'ЯТНИЙ ДЕНЬ В УКРАЇНІ , ЩО ПРИПАДАЄ НА ЧЕТВЕРТУ СУБОТУ ЛИСТОПАДА
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка ! Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.
( Ніна Виноградська ).
Ми повинні пам'ятати про ті кроваві сторінки нашої історії, зберегти пам'ять невинно убієнних в серцях наших. Та робити все ,щоб цього жаху більше ніколи не повторилося. Адже, тоді їх міг врятувати хліб, а тепер пам'ять... Пекельні цифри і слова У серце б'ють, неначе молот, Немов прокляття ожива, Роки ті чорні, голод... голод...
В нашій бібліотеці Ви детально зможете познайомитись з трагічними сторінками історії нашого народу, переглянути книжкову-ілюстративну виставку" Вічна пам'ять! Жертвам Голодомору - геноциду українців", запалити свічку пам'ятіу бібліотеці. Щоб вона зігрівала душі тих, кого не відспівали, не оплакали, не провели в останню путь.
Хай світло від свічки у небо летить
Хоча б одну душу зігріє в цю мить Щоб душа ця загублена спокій знайшла І у вічність до Бога вона відійшла
Мовчати про це не можна, не сила, Від спогадів кров аж холоне у жилах. Вмирали діти і немовлята. Старі бабусі й вродливі дівчата.
Вмирали села. Зникали птиці. " Буксири " скидали трупи в криниці. Опухла матір, не може сісти... " Уповноважені" і " активісти" З-під немовляти, із-під ряднини,
П 'яні згорнули останні зернини. Тиша і смуток. Запалі могили... Мільйони трупів Вкраїну вкрили. Трагічна подія відома планеті. - Голодне море у тридцять третім. Увінчаний він страшним розп'яттям... Катам народу! Прокляття!
Голодомор вперше було розкрито
в художніх творах українських письменників діаспори. Так у романі «Марія»
(1934) Уласа Самчука вперше в українській літературі показана жахлива картина
голодомору та трагедія роду. У той же час Василь Барка, якому вдалося пережити
Голодомор, відтворює картину фізичного винищення сім’ї Катранників на
Слобожанщині у романі «Жовтий князь» (1963).
Нещодавно наша бібліотека поповнила свій фонд дуже цікавою, захоплюючою, пізнавально-повчальною, художньою,історичною..,КНИГОЮ Світлани Талан "Розколоте небо".,- це саме та історія, яку неможливо не читати, яку мусить читатикоженукраїнець. Це не можна забувати… Роман про кохання на краю смерті у важкі трагічні 1933р. - роки Голодомору.
Світлана Олегівна з великою силою СЛОВА передала надскладні емоції, і дуже вразливо зуміла донести до читачів ті кроваві, важкі часи які були в Україні. Читаючи роман немов сам переносишся в ту жахливу минувшину..., починаєш по іншому сприймати сьогодення, та цінувати життя, яке може бути в одній крихітній зернині. Детальніше познайомитися з романом див. у розділі Книги , які пробуджують чуття ( рекомендації-відгуки читачів)
Книга у бібліотеці всього тиждень а користується великим попитом користувачів. Йдуть обговорення, відгуки , здійснюється попередній запис... Велике спасибі автору , Світлані Олегівні Талан за чудову Книгу.... Книгу, яка змушує замислитися та переосмислити своє життя... Успіхів Вам, творчого натхненя , безкрайного родинного тепла та сімейного щастя, фінінсового добробуту, нових звершень та побільше перемог... З нетерпінням чекаємо нових творів... Щиро вдячні читачі ...
Тож схилімося в скорботному доземному уклоні перед пам'яттю жертв страшного голодомору і нехай мертві не судять нас живих за черствість душ. І нехай навіть запізнілими дзвонами , але покличемо мільйони людських душ, щоб вписати їх в історію пам'яті. Бо пам'ять - нескінченна книга, у якій записано все : і життя людини і життя країни. Та багато сторінок у нашу історію вписано кривавим і чорним...
Як ніде, може стогне від трупів українська земля. Від кісток похованих без трун. Від зойків закопаних напівживих.
Згадаймо в наших молитвах усіх тих, хто страждав і помер під
час великого голодомору. Вірю, що в ці дні по всій Україні люди запалять
свічки, щоб пом'янути тих, хто загинув від голодної смерті. Хай пам'ять про
всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і
наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.