Екскурсія в бібліотеку "Мандрівка до Книжкового царства" вихованців садочку "Вишиванка" Млиниської гімназії Жидачівської міської ради

Сьогодні, 23.02.2022р. на гостину до бібліотеки завітали вихованці дитячого садочку «Вишиванка» разом з своїми вихователями Василиною Василівною Слівінською та Іванною Іванівною Пулик.

Перше знайомство з бібліотекою перетворилось на справжнє свято.

 Дітки побували в дивовижному місті, де замість вулиць - ряди книжкових стелажів, замість будинків - книжкові полиці, на котрих живуть багато книг.

 Тут їх зустріло розмаїття цікавих, яскравих книг, газет та журналів. Новенькими палітурками книги посміхнулися до малечі та повели їх у чарівний світ принцес та принців, фантастичних пригод та мандрів. 

  

 Дітки з великим задоволенням розгадували загадки, знайомилися з книгами, мандрували книжковими вулицями, переглядали мультфільм.

Юні друзі,познайомилися з різними «куточками» бібліотеки: абонементом, ігровою зоною, різноманітними книжковими виставками. У читальному залі  дошкільнята переглянули дитячу літературу. 

 

 

 

 

Маленькі відвідувачі жваво цікавились книжками та журналами, слухали розповіді про книги. Кожна книга  - це результат праці великого колективу і її треба берегти, щоб вона жила довго-довго, щоб її могли прочитати багато дітей. У кожної книги є своя точна адреса «кімната» і навіть місце. Коли книга іде в гості до читачів, місце її вільне. Повернувшись «додому» – в бібліотеку, вона знову займає свою «кімнату», про що дітки вже знали з розповідей своїх вихователів .

Відеоролик  див. за посиланням  https://www.youtube.com/watch?v=F2OrLe_VdME

Всім дуже сподобалась цікава та пізнавальна екскурсія, про що свідчили слова вдячності від наших маленьких користувачів

Щиро дякуємо Василині Василівні та Іванні  Іванівні за прищеплення дітям любові до книги та бібліотеки!!!  До скорих зустрічей !!!

 Фото на згадку

Вислови про рідну мову ( до Дня рідної мови)

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. Ліна Костенко

1. Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш. Українське прислів’я

2. Мова – то серце народу: гине мова – гине народ. Іван Огієнко

3. Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. Олесь Гончар

4. Мова росте елементарно разом з душею народу. Іван Франко

5. Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів. Василь Захарченко

6. Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п’янить. Олександр Олесь

7. Слова росли із грунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона свята. І кров’ю предків тяжко пурпурова. Ліна Костенко

8. Мова – духовне багатство народу. Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити. Василь Сухомлинський

9. Ну що б здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!.. Тарас Шевченко

10. Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Панас Мирний

11. Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків. Костянтин Ушинський

12. Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови... Максим Рильський

13. Рідна мова на чужині ще милішою стає. Павло Грабовський           

14. Мова – коштовний скарб народу. Іван Франко

15. Слово – то мудрості промінь, слово – то думка людська. Олена Пчілка

16. Яке прекрасне рідне слово! Воно – не світ, а всі світи. Володимир Сосюра

17. Мова – це глибина тисячоліть. Микита Шумило

    Використані онлайн  ресурси  https://osvitanova.com.ua/posts/4284?fbclid=IwAR0h1cjorGCxw_NviypIxH56ldqujyD9M5KiP_lSWJgtfYXa8H9h0GBK6a4

Екскурсія до бібліотеки "Чарівне царство книжок" учнів 1 класу Млиниської гімназії Жидачівської міської ради

Бібліотека-море книг

Бібліотека-храм науки...

Тож не минайте наш поріг.

Беріть скарби нетлінні в руки.

Сьогодні на гостину до бібліотеки завітали учні 1 класу Млиниської гімназії Жидачівської міської ради разом з класним керівником Галиною Богданівною Басараб.

Темою бібліотечного уроку було:  знайомство з бібліотекою,  правила поводження з книгою, послуги бібліотеки.

Маленькі «чомусики» і «запитайлики»  із захопленням слухали розповідь про казковий дім – бібліотеку, дізналися про правила користування бібліотекою та книгою; про цікаві книжки та журнали, які є в книгозбірні.

Також, пройшлися вулицями нашого «казкового містечка» - бібліотеки. Заглянули до «чарівних палаців» - стелажів, на яких живуть наші друзі – книжки.

Цікавим  доповненням  до захоплюючої мандрівки книжковими та тематичними виставками, стала захоплююча  " Казкова вікторина",  та аукціон загадок «Ну ж бо спробуй відгадати!».

Дітки закріпили та показали високі знання пройденого матеріалу на уроці з даної теми та поділились спогадами отриманими в шкільній бібліотеці.

Крокуючи казковими сходинками, маленькі користувачі зустрічали відомих улюблених героїв, знайомилися з чарівним і дивовижним світом казки. 

Вперше юні друзі отримали "Читацький квиток" та " Правила користування книгою"

Весело та радісно було в цей день в бібліотеці незважаючи на погоду яка  панувала за вікном...

Перегляд мультфільму "Каю бібліотекар"

Свято загадок, розваг, пізнання і творчого мислення в бібліотеці.

І нехай, це було тільки перше знайомство з бібліотекою, та свято пройшло в теплій, дружній атмосфері.

Всім дуже сподобалась цікава та пізнавальна екскурсія, про що свідчили слова вдячності від наших маленьких користувачів.

Щиро дякуємо Галині Богданівні за прищеплення дітям любові до книги та бібліотеки!!!  До скорих зустрічей !!! Ваш бібліотекар!!!!

Серцю властиво любити ( до Дня Святого Валентина)

«Любов придумана не нами,
Вона від Бога нам дана,

 І хоч любов буває різна,                                                                             А справжньою є лиш одна»                                                                                                                         

     Пропонуємо Вашій увазі виставку-інсталяцію «СЕРЦЮ ВЛАСТИВО ЛЮБИТИ» 

День святого Валентина - свято здійснення найпотаємніших мрій. Свято любові, свято найкращого почуття, яке окрилює, дає силу і натхнення, радість і захоплення. І завдячуючи якому продовжується життя на землі.      Відеоролик хвилини поезії про кохання в бібліотеці див. за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=t8_069VM6s4

Кохання одне з найкращих і найглибших людських почуттів, невичерпне та вічне, як саме життя.  Кохання – це таїна, що давала поетам поштовх до творчості, силу й живлющу наснагу творити справжні шедеври.

"Діккенс в цитатах" ( до 210р. від дня народження Чарльза Діккенса)

Чарльз Діккенс – відомий англійський письменник, автор «Різдвяної пісні», «Пригод Олівера Твіста», «Девіда Коперфільда», «Тяжких часів», «Великих надій», «Повісті про два міста», та багатьох інших книг, без яких ми сьогодні не уявляємо скарбниці літературної класики.

                                                            7 лютого 1812р - 9 червня 1870 р

Діккенса вважали диваком, адже він кожні 50 рядків написаного запивав ковтком гарячої води. Він був забобонною людиною: до всього торкався тричі - на удачу. Вважав п’ятницю своїм щасливим днем, а в день виходу останньої частини чергового роману неодмінно їхав з Лондона.

Однією з особливостей творчості Чарльза Діккенса є його майстерність у створенні найрізноманітніших персонажів. Читаючи Діккенса, часто відчуваємо свою схожість на його героїв. І це зовсім не дивно, адже за основу створених образів Діккенс взяв найяскравіші риси реальних людей, з якими свого часу був знайомий.                                                                Діккенс в цитатах

Нема на світі ще такого пагорба, вершини якого не досягла би наполегливість

Я вірю і маю намір вселити людям віру в те, що на світі існує прекрасне, вірю, незважаючи на повне виродження суспільства, потребами якого нехтують

Бачить Бог, ми марно соромимося своїх сліз, - вони як дощ, який змиває задушливий пил, що висушує наші серця

Діти, хто б їх не виховував, нічого не відчувають так болісно, як несправедливість

Ніколи не вірте тому, що здається; вірте тільки доказам. Немає кращого правила в житті

У цьому світі користь приносить кожен, хто полегшує тягар іншої людини.

Працьовитість — душа будь-якої справи і запорука добробуту.

Нема на світі такого пагорба, вершини якого завзяття врешті-решт не досягне.

Познайомитися з героями творів та пізнати багато цікавих цитат Ч.Діккенса допоможуть твори які є в нашій бібліотеці

Залізним кроком у віки Герої Крут ідуть

Бій під Крутами – це трагічна і, разом з тим, надзвичайно героїчна сторінка української історії. Символ патріотизму та жертовності у боротьбі за незалежність України. Про подвиг молоді під Крутами завжди повинні пам’ятати українці...29 січня, кожен українець схиляє голову перед пам'яттю тих, хто в далекому 1918 році боронив незалежність України ціною власного життя. 104 роки відділяють нас від тих подій. Та вони живуть в душі українського народу, надихають наших сучасних воїнів на славні подвиги на честь Батьківщини. Зазирнути в ті трагічні дні, усвідомити суть трагедії, ім'я якої Крути, допоможуть книги, які є в нашій бібліотеці.

Вічну славу здобували

Українці біля Крут

Не забудь героїв триста,

Спом'яни їх, не забудь!

" Вічна пам'ять! Жертвам Голодомору - геноциду українців"

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ  ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ - ЩОРІЧНИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАМ'ЯТНИЙ ДЕНЬ В УКРАЇНІ ,  ЩО  ПРИПАДАЄ НА ЧЕТВЕРТУ  СУБОТУ  ЛИСТОПАДА Зроніть сльозу і хай не гасне  свічка !                                                                                               Ми  в цій  землі  житами  проросли, Щоб голоду не  знали люди  вічно. ( Ніна    Виноградська ). В нашій бібліотеці Ви детально зможете познайомитись з трагічними сторінками  історії нашого народу, переглянути книжкову-ілюстративну виставку " Вічна пам'ять! Жертвам Голодомору - геноциду українців", запалити свічку пам'яті у бібліотеці. Щоб вона зігрівала душі тих, кого не  відспівали, не оплакали, не провели в останню  путь. Ми повинні пам'ятати про ті кроваві сторінки  нашої історії, зберегти   пам'ять  невинно убієнних в  серцях  наших. Та  робити все, щоб  цього  жаху більше ніколи  не повторилося.  Адже, тоді їх міг врятувати хліб, а тепер   пам'ять... Пекельні  цифри і слова У  серце  б'ють,  неначе  молот,   Немов прокляття ожива, Роки ті чорні, голод...  голод... Хай світло від свічки у небо летить Хоча б одну душу зігріє в цю мить     Щоб душа ця загублена спокій знайшла     І у вічність до Бога вона відійшла Мовчати про це не можна,  не сила, Від  спогадів кров аж холоне у  жилах. Вмирали діти і  немовлята. Старі  бабусі й  вродливі  дівчата. Вмирали  села. Зникали птиці. " Буксири " скидали  трупи  в  криниці. Опухла  матір,  не  може сісти... " Уповноважені" і  " активісти" З-під немовляти, із-під  ряднини, П 'яні  згорнули останні  зернини. Тиша і смуток. Запалі  могили... Мільйони  трупів  Вкраїну  вкрили. Трагічна  подія  відома  планеті. - Голодне  море у  тридцять  третім. Увінчаний  він  страшним  розп'яттям... Катам  народу! Прокляття! Голодомор вперше було розкрито в художніх творах українських письменників діаспори. Так у романі «Марія» (1934) Уласа Самчука вперше в українській літературі показана жахлива картина голодомору та трагедія роду. У той же час Василь Барка, якому вдалося пережити Голодомор, відтворює картину фізичного винищення сім’ї Катранників на Слобожанщині у романі «Жовтий князь» (1963). Нещодавно  наша бібліотека поповнила свій фонд  дуже  цікавою, захоплюючою, пізнавально-повчальною, художньою,історичною..,КНИГОЮ      Світлани  Талан  "Розколоте небо".,- це саме та історія, яку неможливо не читати, яку мусить читати  кожен українець. Це не можна  забувати…   Роман про  кохання на краю смерті у важкі  трагічні  1933р. - роки Голодомору. Світлана Олегівна  з великою силою СЛОВА передала надскладні емоції, і  дуже вразливо зуміла донести до читачів ті кроваві,  важкі часи  які були в Україні.  Читаючи  роман  немов  сам  переносишся в ту  жахливу минувшину..., починаєш по іншому сприймати сьогодення, та цінувати життя, яке може бути  в одній крихітній  зернині. Детальніше познайомитися з романом див. у розділі Книги , які пробуджують чуття ( рекомендації-відгуки читачів)  Книга   користується  великим попитом користувачів. Йдуть  обговорення, відгуки , здійснюється  попередній  запис... Велике  спасибі автору ,  Світлані  Олегівні  Талан за чудову  Книгу.... Книгу, яка змушує замислитися та переосмислити  своє життя... Успіхів  Вам, творчого натхненя , безкрайного родинного тепла та  сімейного  щастя, фінінсового  добробуту, нових звершень та  побільше  перемог... З  нетерпінням  чекаємо  нових творів... Щиро  вдячні  читачі ... Тож  схилімося в скорботному доземному уклоні перед пам'яттю жертв страшного голодомору і нехай мертві не судять нас живих за черствість душ. І нехай  навіть запізнілими дзвонами , але покличемо мільйони людських душ, щоб  вписати їх в історію  пам'яті. Бо   пам'ять - нескінченна  книга, у якій записано все : і  життя людини і життя  країни. Та багато сторінок у нашу історію  вписано кривавим і чорним...

Як ніде, може стогне від  трупів українська  земля. Від кісток похованих без трун. Від зойків                         закопаних напівживих.                            Зга­даймо в наших молитвах усіх тих, хто страждав і помер під час ве­ликого голодомору. Вірю, що в ці дні по всій Україні люди запалять свічки, щоб пом'янути тих, хто загинув від голодної смерті. Хай пам'ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. Вічна пам'ять замореним голодом!