|
ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ - ЩОРІЧНИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАМ'ЯТНИЙ ДЕНЬ В УКРАЇНІ , ЩО ПРИПАДАЄ НА ЧЕТВЕРТУ СУБОТУ ЛИСТОПАДА
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка ! Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.
( Ніна Виноградська ).
Ми повинні пам'ятати про ті кроваві сторінки нашої історії, зберегти пам'ять невинно убієнних в серцях наших. Та робити все ,щоб цього жаху більше ніколи не повторилося. Адже, тоді їх міг врятувати хліб, а тепер пам'ять...
Пекельні цифри і слова
У серце б'ють, неначе молот,
Немов прокляття ожива,
Роки ті чорні, голод... голод...
В нашій бібліотеці Ви детально зможете познайомитись з трагічними сторінками історії нашого народу, переглянути книжкову-ілюстративну виставку " Вічна пам'ять! Жертвам Голодомору - геноциду українців", запалити свічку пам'яті у бібліотеці. Щоб вона зігрівала душі тих, кого не відспівали, не оплакали, не провели в останню путь.
Хай світло від свічки у небо летить
Хоча б одну душу зігріє в цю мить Щоб душа ця загублена спокій знайшла І у вічність до Бога вона відійшла
Мовчати про це не можна, не сила,
Від спогадів кров аж холоне у жилах.
Вмирали діти і немовлята.
Старі бабусі й вродливі дівчата.
Вмирали села. Зникали птиці.
" Буксири " скидали трупи в криниці.
Опухла матір, не може сісти...
" Уповноважені" і " активісти"
З-під немовляти, із-під ряднини,
П 'яні згорнули останні зернини.
Тиша і смуток. Запалі могили...
Мільйони трупів Вкраїну вкрили.
Трагічна подія відома планеті.
- Голодне море у тридцять третім.
Увінчаний він страшним розп'яттям...
Катам народу! Прокляття!
Голодомор вперше було розкрито
в художніх творах українських письменників діаспори. Так у романі «Марія»
(1934) Уласа Самчука вперше в українській літературі показана жахлива картина
голодомору та трагедія роду. У той же час Василь Барка, якому вдалося пережити
Голодомор, відтворює картину фізичного винищення сім’ї Катранників на
Слобожанщині у романі «Жовтий князь» (1963).
Нещодавно наша бібліотека поповнила свій фонд дуже цікавою, захоплюючою, пізнавально-повчальною, художньою,історичною..,КНИГОЮ Світлани Талан "Розколоте небо".,- це саме та історія, яку неможливо не читати, яку мусить читати кожен українець. Це не можна забувати… Роман про кохання на краю смерті у важкі трагічні 1933р. - роки Голодомору.
Світлана Олегівна з великою силою СЛОВА передала надскладні емоції, і дуже вразливо зуміла донести до читачів ті кроваві, важкі часи які були в Україні. Читаючи роман немов сам переносишся в ту жахливу минувшину..., починаєш по іншому сприймати сьогодення, та цінувати життя, яке може бути в одній крихітній зернині.
Детальніше познайомитися з романом див. у розділі Книги , які пробуджують чуття ( рекомендації-відгуки читачів)
Книга у бібліотеці всього тиждень а користується великим попитом користувачів. Йдуть обговорення, відгуки , здійснюється попередній запис...
Велике спасибі автору , Світлані Олегівні Талан за чудову Книгу.... Книгу, яка змушує замислитися та переосмислити своє життя... Успіхів Вам, творчого натхненя , безкрайного родинного тепла та сімейного щастя, фінінсового добробуту, нових звершень та побільше перемог... З нетерпінням чекаємо нових творів... Щиро вдячні читачі ...
Тож схилімося в скорботному доземному уклоні перед пам'яттю жертв страшного голодомору і нехай мертві не судять нас живих за черствість душ. І нехай навіть запізнілими дзвонами , але покличемо мільйони людських душ, щоб вписати їх в історію пам'яті. Бо пам'ять - нескінченна книга, у якій записано все : і життя людини і життя країни. Та багато сторінок у нашу історію вписано кривавим і чорним...
|
|