"Герої на варті.Ти віддячиш їм, якщо житимеш гідно"

Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
І сльози, бо Ви, словом вже не з нами.
Але в думках Ви поруч, і не згасне свічка,
І линуть буде "Слава Україні!" над ланами.

Вірш " Лист до матері"

Не чекай мене, мамо, додому
Бо додому я вже не прийду.
Не чинив , мамо, зла я нікому,
Захищав  лиш країну свою.

Не стріляв у людину я ,мамо,
Бо любити ти вчила мене.
Ну, тих, хто у мене поцілив,
Людський осуд уже не мине.

Ти пробач. Що тебе я покинув,
Що поїхав в далекую путь.
Знаю снайпер цілився в мене,
А попав в твоє серце і грудь.

А хотілося, мамо, так жити,
Я ще зовсім не думав про смерть,
Та я мусив так , рідна, вчинити,
Щоби банді сказати цій - геть!

Та не плач, моя рідна матусю,
Сонце зійде. Ти стань на поріг.
Бог одну тебе з горем не лишить.
А  народ не простить їм цей гріх. 

Прийшла  війна, і звідки не чекали.
Але народ наш не поставлять на коліна!
Ночей не спали, коли хлопців проводжали.
Ми вистоїмо все, бо найдорожче - Україна!

Єднаймось, люди, і борімось за свободу!
Коли важкі часи настали в нас тепер.
За тебе неньку, рідну мову і природи вроду
Вже не один твій, Україно, син помер.

Гірка біда прийшла і в наш район . В бою за волю України, за честь і достоїнство свого народу загинули  наші земляки ... 

                                         
Закликаємо Вас сьогодні згадати у  молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

 Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

Ми вистоїмо. Здолаємо катів,
Як маків -цвіт розквітне Україна!
На тих місцях, де йдуть тепер бої ,
В земнім поклоні схилиться калина.

Ми є. Були. І будем вічно жити,

І з нами Україна – рідний край –
Розквітне в мирі й злагоді велично,
Немов весняний сонячний розмай.

Немає слів, щоб вдячність передати,

 За подвиг ВАШ, там, де земля горить.

Уклін низький вам ВОЇНИ-СОЛДАТИ,

 хай МАТІР БОЖА збереже вас й сохранить!...

  «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!»

 

З ВОДОХРЕЩЕМ ХРИСТОВИМ!!!

Свята вода гріхи всі наші змиє, Очистить душі, і внесе добро, І будуть з нами віра і надія, І нас осяє ніжності тепло! (Н.Топська)

З ВОДОХРЕЩЕМ ХРИСТОВИМ!!!Мороз лютує за вікном, тріщать дрова у пічці, освятилася вода, в озері та в річці!Хай ангел торкнеться Вас ніжно крилом, зігріє щедрівка Вам сердце теплом,Хай радість, достаток наповнять Ваш дім, оселяться щастя та спокій у нім!

«ЗВЕСЕЛІМО РІЗДВО ХРИСТОВЕ – КОЛЯДА З МИРОМ»

НА ЖИДАЧІВЩИНІ ВІДБУЛОСЯ РАЙОННЕ СВЯТО ЗИМОВОГО ФОЛЬКЛОРУ «ЗВЕСЕЛІМО РІЗДВО ХРИСТОВЕ  –  КОЛЯДА З МИРОМ»

Під такою назвою           17 січня у     м. Жидачеві, на площі Свободи, відбулося театралізоване дійство за участю кращих фольклорних колективів району. Відкриття свята відбулося виконанням найвеличнішої  коляди «БОГ ПРЕДВІЧНИЙ». Із Різдвяними святами учасників, жителів Жидачева та гостей привітали: заступник голови Жидачівської райдержадміністрації Ольга Мельник та керівник відділу культури і туризму Зіновій Тимофтевич.

  Як зазначив керівник відділу культури і туризму РДА Зіновій Тимофтевич, цьогорічне районне свято „Звеселімо Різдво Христове”, насамперед присвячене усім тим, хто сьогодні у надзвичайно важких умовах мужньо захищає наші східні рубежі України – учасникам АТО. Фольклорні колективи Жидачівщини представили українські колядки, віншування, вертепні дійства, обряди Василя і Маланки, віншування та засівання.

  У театралізованому заході взяли участь фольклорні колективи 18 Народних домів району. Жителі наших сіл Млиниська  та Смогів також взяли  участь у  цьому  дійстві.  ( Взято із офіційного сайту  Жидачівської районної держадміністрації  Львівської області  http://zhydachivrda.org.ua/?page=news&nid=11452

З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ

 Нехай із першою зіркою Святого вечора у Ваші домівки прийде щастя! У це світле свято хочеться побажати миру і спокою в кожному домі, добра, взаєморозуміння, достатку, любові, щастя, душевної рівноваги, успіхів у всіх починаннях, побільше радості, міцного здоров'я та всіх благ! Нехай справдяться усі очікування і збудуться найзаповітніші мрії!
Смачної куті!

До столу в Святвечір сіда Україна, зібравши свій рід на честь Рождества,
Вітає колядками Божого Сина - малого Ісуса Христа!
Даруй нам, Ісусе, і щастя, і долю, дай сили творити добро!
Здолати недолю, відстояти волю, відкинувши кривду і зло!
Нехай від яскині по всій Україні, нам сяє Різдвяна зоря!
І, правдою сильні, в єднанні родиннім, Небесного славмо Царя !

Нехай різдвяна зірка запалає в серці кожного із нас! Всім нам миру і добра! 

ДО РОКОВИН ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РР.

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ  ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ - ЩОРІЧНИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАМ'ЯТНИЙ ДЕНЬ В УКРАЇНІ ,  ЩО  ПРИПАДАЄ НА ЧЕТВЕРТУ  СУБОТУ  ЛИСТОПАДА Зроніть сльозу і хай не гасне  свічка !                   Ми  в цій  землі  житами  проросли, Щоб голоду не  знали люди  вічно. ( Ніна    Виноградська ). Ми повинні пам'ятати про ті кроваві сторінки  нашої історії, зберегти   пам'ять  невинно убієнних в  серцях  наших. Та  робити все ,щоб  цього  жаху більше ніколи  не повторилося.  Адже, тоді їх міг врятувати хліб, а тепер   пам'ять... Пекельні  цифри і слова У  серце  б'ють,  неначе  молот,   Немов прокляття ожива, Роки ті чорні, голод...  голод... В нашій бібліотеці Ви детально зможете познайомитись з трагічними сторінками  історії нашого народу, переглянути книжкову-ілюстративну виставку " Вічна пам'ять! Жертвам Голодомору - геноциду українців", запалити свічку пам'яті у бібліотеці. Щоб вона зігрівала душі тих, кого не  відспівали, не оплакали, не провели в останню  путь. Хай світло від свічки у небо летить Хоча б одну душу зігріє в цю мить     Щоб душа ця загублена спокій знайшла     І у вічність до Бога вона відійшла Мовчати про це не можна,  не сила, Від  спогадів кров аж холоне у  жилах. Вмирали діти і  немовлята. Старі  бабусі й  вродливі  дівчата. Вмирали  села. Зникали птиці. " Буксири " скидали  трупи  в  криниці. Опухла  матір,  не  може сісти... " Уповноважені" і  " активісти" З-під немовляти, із-під  ряднини, П 'яні  згорнули останні  зернини. Тиша і смуток. Запалі  могили... Мільйони  трупів  Вкраїну  вкрили. Трагічна  подія  відома  планеті. - Голодне  море у  тридцять  третім. Увінчаний  він  страшним  розп'яттям... Катам  народу! Прокляття! Голодомор вперше було розкрито в художніх творах українських письменників діаспори. Так у романі «Марія» (1934) Уласа Самчука вперше в українській літературі показана жахлива картина голодомору та трагедія роду. У той же час Василь Барка, якому вдалося пережити Голодомор, відтворює картину фізичного винищення сім’ї Катранників на Слобожанщині у романі «Жовтий князь» (1963). Нещодавно  наша бібліотека поповнила свій фонд  дуже  цікавою, захоплюючою, пізнавально-повчальною, художньою,історичною..,КНИГОЮ      Світлани  Талан  "Розколоте небо".,- це саме та історія, яку неможливо не читати, яку мусить читати  кожен українець. Це не можна  забувати…   Роман про  кохання на краю смерті у важкі  трагічні  1933р. - роки Голодомору. Світлана Олегівна  з великою силою СЛОВА передала надскладні емоції, і  дуже вразливо зуміла донести до читачів ті кроваві,  важкі часи  які були в Україні.  Читаючи  роман  немов  сам  переносишся в ту  жахливу минувшину..., починаєш по іншому сприймати сьогодення, та цінувати життя, яке може бути  в одній крихітній  зернині. Детальніше познайомитися з романом див. у розділі Книги , які пробуджують чуття ( рекомендації-відгуки читачів)  Книга  у бібліотеці всього тиждень  а  користується  великим попитом користувачів. Йдуть  обговорення, відгуки , здійснюється  попередній  запис... Велике  спасибі автору ,  Світлані  Олегівні  Талан за чудову  Книгу.... Книгу, яка змушує замислитися та переосмислити  своє життя... Успіхів  Вам, творчого натхненя , безкрайного родинного тепла та  сімейного  щастя, фінінсового  добробуту, нових звершень та  побільше  перемог... З  нетерпінням  чекаємо  нових творів... Щиро  вдячні  читачі ... Тож  схилімося в скорботному доземному уклоні перед пам'яттю жертв страшного голодомору і нехай мертві не судять нас живих за черствість душ. І нехай  навіть запізнілими дзвонами , але покличемо мільйони людських душ, щоб  вписати їх в історію  пам'яті. Бо   пам'ять - нескінченна  книга, у якій записано все : і  життя людини і життя  країни. Та багато сторінок у нашу історію  вписано кривавим і чорним...

Як ніде, може стогне від  трупів українська  земля. Від кісток похованих без трун. Від зойків закопаних напівживих.

Зга­даймо в наших молитвах усіх тих, хто страждав і помер під час ве­ликого голодомору. Вірю, що в ці дні по всій Україні люди запалять свічки, щоб пом'янути тих, хто загинув від голодної смерті. Хай пам'ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

Вічна пам'ять замореним голодом!

9 листопада День української писемності та мови

 До рідного слова торкаюсь душею,                      

Боюсь  очорнити чи зрадить  його,

З цих слів  наша  мова, пишаємось  нею -

Це  музика  й  пісня  народу  мого.

Без  неї не  зміг  би на  світі  прожити

Не зміг би  помітить  земної  краси,

Не чув  би й не  бачив,  як  шепчеться жито,

З якого  стікають  краплинки  роси.

Вона - джерело й найчистіша  криниця,

З якої  черпаю натхнення  й  снагу.

Вона  кришталево дзвенить і  іскриться,

Я  нею тамую духовну  жагу.

У  шелесті  трав, у цвітінні  калини 

Я чую цю  мову  у сні й наяву

Вона  в  моїм  серці, -  це  вся  Україна,

Я дихаю нею,  я нею  живу!

Вчіть українську, читайте українською, слухайте українське, дивіться українське і найважливіше - спілкуйтеся УКРАЇНСЬКОЮ!

 

НА СЛУЖБІ ГАЛИЧАН

Нещодавно до нашої  сільської  бібліотеки –філії с.Млиниська  завітав керівник  Центру краєзнавчих  досліджень ЛАДК, викладач  Львівського автодорожнього  коледжу ( з 1987 р.) , відомий  краєзнавець Львівщини   - Василь Лаба.

Василь Лаба народився 1956року в с.Серники Перемишлянського  району на Львівщині. Закінчив  історичний факультет Львівського державного  університету. У 1984р. розпочав  публікувати  наукові  розвідки  з  історії  сіл    Львівщини,  зроблені  на  основі  архівних  матеріалів. Автор  біля  200  публікацій  в  періодичних  виданнях  та     понад  300  окремих  видань з  історії  сіл  Перемишлянського, Пустомитівського, Жидачівського, Яворівського, Золочівського  районів.
Як  результат  творчої краєзнавчої поїздки  появилось дослідження В.Лаби "Історія с.Смогів від найдавніших часів " ( меценат М.А. Мосій )

Книга з історії рідної місцевості кращий подарунок і дорослому і дитині, бо саме з рідної місцевості витікають ті джерела,  які  живлять  велику  і  повноводну  ріку  любові до  України.
"Люди  помирають, але  книжки не помирають  ніколи. Ніяка  людина, ніяка  сила  не  може  убити  пам"яті  " писав Франклін Д.Рузвельт, президент США.                                                          "Довгі  віки нівечать  усе  і каміння, і  висипані  могили, але  над  книгою час  не має сили" повторював  англієць Джон Мільтон.
Книга дає  заслуженим  безсмертність...