четвер, 18 травня 2017 р.

Вшанування 156 річниці перепоховання Тараса Шевченка

...Як помру, то поховайте                                                                            мене на могилі,                                                                                                  Серед  степу широкого,                                                                                  На Вкраїні милій...               Т.Шевченко

Час від часу для кожного народу Всевишній  посилає  велику  особистість,  яка виростає понад  іншими  і  на  довгі  століття  вказує          шлях,  по якому  народ має іти.

Українському народові Бог послав багато постатей…Перелік видатних імен - довгий.Та понад усі ті великі імена, вивершується постать Тараса Шевченка - найбільшого генія нашого народу.

Шевченко - наш. Він для усіх століть,                                          Він, як зоря для України.                                                  Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть,                               І цим вогнем виходьте із руїни.                 
Елементом культу Шевченка стали щорічні відзначення не тільки дня його народження — 9 березня, але й смерті — 10 березня та перепоховання — 22 травня.

22 травня – важлива дата для кожного українця. У цей день прах Тараса Григоровича Шевченка, згідно з його заповітом, було перепоховано в Україні.
В бібліотеці-філії с.Млиниська відбувся вечір вшанування та пам'яті найбільшого генія українського народу                       Тараса Григоровича Шевченка.

Священник о.Роман Харків

 
Роман Теодорович Кулешник приїхав до нас із с.Дуліби Стрийського району Львівської області щоб вшанувати 156 річницю перепоховання ВЕЛИКОГО СИНА УКРАЇНСЬКОГОНАРОДУ - ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА.З великим захопленням присутні слухали поезію,  музичне виконання та дізналися багато нових фактів про Тараса Шевченка якими поділився Роман Теодорович. В його серці завжи БОГ! УКРАЇНА! ШЕВЧЕНКО!... Ми в цьому переконалися, адже стільки цікавих маловідомих фактів про життя Тараса Шевченка, мабуть знає тільки та людина яка пройшла кожну сторінку його життя...

Два  місяці  далеко   від   Вкраїни
В  землі   лежав   похований   Тарас
Не  всиг   купити    білої   хлібини
Щоб   зігрівала   пращурів   і   нас

Не   встиг     зійти   і   на    високій  кручі
Щоб    милуватись   обрієм  Дніпра
Грудьми    дихнути ,  як   реве    ревучий
Строфу   для    кобзи     випустить   з   пера

 Та  вічний   біль   і  думу  про   Чернечу
 Ні   брат  ні   друг    забути   не   змогли.
 В  травневі   дні    народ    підняв  на  плеч                                                          Щоб   Ти   позбувсь   чужинської   землі

 Там    спорудили   з    дальніх  сіл   могилу
 Потрісканії    руки    кріпаків
 Мабуть,   Господь   послав    незламну   силу
 Щоб  пам'ять  залишилась  для  віків
Стас Полевода
Кароліна Опришко
Наталія Опока 
Сніжана Кузишин
Марічка Воробець




Вчитель української мови та літератури  Ярослава Іванівна Кравчук

 
Голова Млиниської сільської ради Світлана Бережанська
Громадський активіст Володимир Веремійчук
Слова вдячності Кулешнику Роману Теодоровичу за цікаву розповідь районним депутатом Галина Філіповська

Читаймо  Шевченка  в  наше  сьогодення, бо  ж  пророче  писання  Великого Пророка  таке ж  актуальне і  сьогодні, коли  Україна перебуває в тяжких історичних днях, і  духовне обличчя  народу  так  глибоко  потьмарене  зловісним  минулим і  потребує  свого  оновлення, в  основі  якого  невмируще, вічне  Шевченкове  Слово.
І вже багато  літ   із  того   часу
 Праправнуки   вивчають   « Заповіт »
 У  Каневі  вклоняються  Тарасу                      Не  тільки   Україна – цілий   світ.

вівторок, 16 травня 2017 р.

На світі все починається з мами

Якщо говорити між нами. То все  починається з мами...
Велике і прекрасне слово – Мати                                                 Від нього все на світі. Навіть світ.                                               О, як їй легко на руках тримати                                                 Дитину, як  найвищий заповіт
У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято матері.

Щороку в другу неділю травня в Україні вшановують 
День Матері. Мама – берегиня, мама – найрідніша і найдорожча людина, мама – це ПРОСТО МАМА!


Мама – всьому початок. Мама – берегиня роду, домашнього вогнища. Мати символ усього найкращого, найдорожчого, найсвятішого.
Це свято повернулось до нас і сьогодні, й уособлює в собі три найдорожчі образи : Матері Божої, Матері України і рідної неньки

 





середа, 10 травня 2017 р.

«ОПЕРАЦІЯ « ВІСЛА» - УКРАЇНСЬКА ГОЛГОФА»

Пам'ять  ниє пухлиною в мозку.                                                                       І, мільйони утративши лік,                                                                         Воскреса  наче  вилитий  з  воску,                                                               1945, 1946, 1947 розпроклятий рік...

  В бібліотеці-філії с.Млиниська  відбувся вечір-спогад                                                                   «ОПЕРАЦІЯ « ВІСЛА» - УКРАЇНСЬКА ГОЛГОФА» . 
 Вечір - спогад   розпочався з  вшанування  тих кровавих сторінок пам'яті 70 роковин  трагічних подій  початку примусового виселення  українців  з етнічних земель  Лемківщини, Підляшшя  та  Холмщини, під час так званої "операції "Вісла" в 1947році та поступово було лаконічно пов'язано з подіями 1945-1946рр. Адже в наших селах Млиниська та Смогів проживають односельчани які були переселені  з  теперішньої території Польщі саме в цих роках..... Так,  це різні   історичні  причини  переселення,  але всі вони , ОДНОСЕЛЬЧАНИ,  стали невинними   жертвами,  яких  примусово  заставили   залишити  рідну землю,  батьківську хату  і все,  що було  нажито протягом багатьох  років... 



Їх вигнали з рідної землі лише тому, що вони були українцями. 

Десятки тисяч людей, українців, за лічені дні втратили все — будинки, майно… Втратили землю, на якій жили століттями.


 
Немовби в оравданіє гріха                          Злочинну акцію, що над людьми нависла     ( у чому завинила тут ріка?),                         назвали "Операцією "Вісла"!

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         Односельчани  котрі втратили свої домівки ще в ранньому віці... Будучи дітьми... Котрі зазнали на своєму життєвому шляху багато випробувань, але незважаючи на всі перешкоди вони впевнено крокують своєю дорогою  - дорогою життя...     


 Розділити з нами та згадати ті кроваві сторінки нашої історії прийшов  отець Роман Харків

 Керівник Жидачівського відділу культури і туризму Зіновій Тимофтевич









                Директор Жидачівської РЦБС Любов Янклевич 





                                                                                                                                                                            Директор Млиниського НВК, вчитель історії - Багрій Дмитро Теофілович    
Голова Млиниської сільської ради Світлана Бережанська
 А пам'ять, краю мій, не має меж:                                                                умитий  ностальгійною сльозою,                                                                      в  серцях переселенців ти живеш                                                      неопалимою у часі купиною                                                                        Згадати ці події та окреслити причини такого нелюдського вигнання ми попросили односельчан які пережили ці події в ті жахливі роки, які поділилися спогадами, фактами та жахливими подіями своєї історії минулого...
 Мацько Катерина Михайлівна
 Кравець Катерина Павлівна

Вчитель української мови та літератури  батьки котрої також були переселені з рідної домівки Кравчук Ярослава Іванівна.



video

В даний час в с.Млиниська та с.Смогів проживають такі односельчани яких було переселено з рідної землі:      




                                 1.Попович Іванна     Миколаївна
2. Яцула Павліна Григорівна
3. Сміхур Федір Григорович
4. Дяків  Ганна Павлівна 
5. Комарницька  Ганна  Антонівна
6. Федів  Катерина Михайлівна
7. Гутник Ольга Василівна
8. Суска  Марія Дмитрівна
9. Пеняк  Катерина Василівна
10. Мацько  Катерина Михайлівна
11. Кравець  Катерина Павлівна
12. Цицик  Євгенія   Павлівна
13. Свередюк  Марія  Павлівна  
14. Новак  Катерина Михайлівна
15. Федаш  Ганна  Макіївна
16. Слюзар  Марія Онуфріївна
17.  Копійчак  Катерина  Павлівна
18. Олеськів  Ольга  Ільківна
19. Андрусишин  Броніслава Василівна
20. Калапач Петрунелія  Михайлівна
21. Антоніщак  Ярослав Миколайович
Також багато наших односельчан які були переселені з рідних домівок залишили вже свій життєви шлях але їхні діти та онуки... правнуки проживають у наших селах... Це:           1.Прокопишин  Михайліна
2.      Загорбенська Ольга
3.       Яцула Петро
4.        Федецька Ганна
5.      Федецький Степан
6.      Белей  Степан
7.      Белей   Марія
8.      Белей  Іван
9.      Вовчак  Михайло
10.  Мацько Оксана
11.  Белей Марія
12.  Слюсар Микола
13.  Лопушинська  Катерина
14.  Гладьо Павліна
15.  Гладьо Катерина
16.  Гладьо  Микола
17.  Гладьо  Іван
18.  Кравець Василь
19.  Кравець Дмитро
20.  Кравець Єва
21.   Цицик  Пелагія
22.  Клиса   Катерина
23.  Клиса  Степан
24.  Клиса Леонора
25.  Клиса Іван
26.  Кость Микола
27.  Даньків  Іван
28.  Даньків Василь
29.  Даньків  Ярина
30.  Гресько  Софія
31.  Гресько Марина
32.  Антоніщак  Мілька
33.  Антоніщак  Антін
34.  Кравець Степан
35.  Павук  Ганна
36.  Павук Михайло
37.   Бац  Іван
38.  Кость Пелагія
39.  Бовдур  Катерина
40.   Павук Дмитро
41.  Олексів Ганна 
42.  Вовчак Марія
43.  Вовчак Іван
44.  Маришко Тетяна
45.  Маришко Семен
46.  Коростенська Павліна
47.  Білик Іван
48.  Білик Марія
49.  Гладьо Микола
50.  Коростенський Дмитро
51.  Гутник Юзефа
52.  Мацько Ігор
53.  Белей Марія  та  ін…..   
 Тож в пам'ять  про них було засвічено свічку пам'яті щоб зігрівала їхні душі та вшановано хвилиною мовчання.










video
Завжди хай єднає нас думка єдина,                      
Ми зло в нашім домі долали не раз.                                                              Все треба зробить, щоб жила Україна -                                                     Приймаймо цей заклик, як Божий  наказ! 


video


  Щира подяка всім хто долучився до даного заходу - священнику Роману Харківу, сільському голові Бережанській С. С., директору Млиниського НВК Багрію Д.Т. та всьому педколективу, керівнику відділу культури та туризму З.Й.Тимофтевичу, директору Жидачівської РЦБС - Янклевич Л.П., Фастнахту А.Й., Дяченко М.Л., Білик К.А., Кравчук Я.І., Лясковській Г.М., Франків О.І., Веремійчуку В., Калапач О.І. Опришко К.,Полевода С,Полевода В., Воробець М., Матвіїв В.,Опока Н.,  очевидцям даного заходу та всім  односельчанам за допомогу в організації проведення та підтримку...