МОЄ СЕЛО

ЮВІЛЕЙ  ХРАМУ  СВ. МИКОЛАЯ  ЧУДОТВОРЦЯ  У                               С. МЛИНИСЬКАХ

  Святіший   отець  ВЕНЕДИКТ  ХVI  від  щирого серця  уділяє  особливе   апостольське   благословення   для   отця  Романа  Харкова  та  для  його   парафіян  з  нагоди  100 річниці   церкви  св. Миколая  Чудотворця  в        с.Млиниськах  бажаючи щедрої   благодаті   та  небесних   ласк.

           

      Свій  відлік  в  історії храм  розпочав  їз  1912р.  Тоді на місці  старої  дерев’яної  побудовано  нову - цегляну. В цьому  ж  році  церква  була  посвячена, на свято зимового   Миколая.

Цеглу  на  будову  храму  для несучих  стін  привезли  з  цегельні , а іншу  частину  цегли , випалювали  на  місці   сільські  умільці  в долині  церкви. Позаду  церкви  стоїть  дерев’яний  хрест, де колись був  престіл  старої  церкви. Дерев’яна   церква  згідно документів  простояла  більше  15років. Опісля  її передали  іншій  громаді. Церква  в  ті  часи  володіла  землями, мала  більше 30га.   поля. Старожили  оповідають , що там  де стоїть другий  хрест, бетонований, похований  перший  священник  ХХст.- Крохмалюк  Аполінар. В 1914р.згідно  шематизму , виданого  в  тому  ж  році, в церкві  відправляв  священник  -  Йосиф  Мицикевич. В той  час  в  селі  було  669  чоловік.  Громада  в  с. Журавків   не  мала  своєї  церкви  і  відносилась  до  Млиниської  парафії. Вірних  було  254 людини  (в  Журавкові ). Разом  парафія  налічувала  - 923  особи. Крім  греко-католиків  в  селі  проживало  поляків  римокатолицького  визнання -349 чоловік. В  Журавкові - 119 чоловік. В  1864 році  в  селі  було  побудовано  костел  за  кошти  фундатора  п. Юзефа. Римокатолики  ним  користувалися  до 1945р., коли  в  часі  сумнозвісної   операції  «Вісла»  польське  населення  було  переселено  до  Польщі. Пізніше  в  приміщенні  костелу  відкрили  пошту, а  потім  склад  міндобрив, а  згодом  склад  запчастин  до  сільськогосподарських  машин.  В  селі   проживало  9  євреїв, іудейського  віровизнання, які  мали  свою  синагогу  в  Журавно.

Перша  дитина,  яку   охрестили, в  новій  церкві  була  дівчинка  Гутник  Софія Якимівна ,  яка  в  1946 р.  виїхала  в   Польщу  де  і  померла.

В  1936р.  в  місяці  липні  в  церкві св.. Миколая  побував  митрополит  Андрей  Шептицький,  який  в  тому  часі  освятив  новоспоруджений  престіл.  Священники  які  обслуговували  Млиниську  парафію  з  того  часу : Крохмалюк  Аполінар ( похований  у с. Млиниськах), запамятався  старожилам  тим, що  новонароджених  хлопців  пропонував  називати  Аполінарами. Отець Йосиф  Мецикевич, о.Володимир Любко, о.Охрімович, о.Недільський, о.Дикий, о.Семеген  Євген, о. Туроняк  Йосиф, який  збудував  нову  резиденцію  і  насадив  яблуневий  сад . В  1944р. за  німецької  окупації , о.  Хаба, о.Кириляк-  обидва  були  недовго. Отець  Євген  Шаваринський ,- був  настоятелем  церкви   майже 29  років, з1953-1981рр.  Похований  на  млиниському  цвинтарі . Отець  Роман  Чолач  - 3,5роки,  похований на  цвинтарі  в   Старому  Роздолі.  Отець  Любомир, доїздив  з  с. Заболотівці, був  недовго.Отець  Володимир  Голуб -1,5р., на  даний  час  обслуговує  парафію с.  Заболотівці  і  Журавків.  Отець  Ігор Левицький  був  1  місяць,  проживає  в м. Стрию, обслуговує  церкву  в  м.  Моршин. З  грудня  1990р. -  і  по  даний  час   церквою  опікується  о.  Роман  Харків. До Млиниської  парафії  прилучено  с. Смогів. Церкву в с.Смогів, після  довголітнього закриття  відкрили  в  1989р.

  Млиниську  церкву  на  початку  1950р. радянська  влада  закрила  , але  вірні  добилися  відкриття, ще  в  ті  важкі  роки.  Представники  громади  -  Вовчак  Іван  житель  Млиниськ, і  пан  Благий  зі  Смогова,  як   ветерани  ІІ світової війни,  і  як  представники  громади  поїхали  спочатку  в  м.Київ,  а  потім  в  м.Москву- в  Міністерство  релігії  добиватися  відкриття  церкви,   і  добилися , влада  церкву  відкрила.

В  1935р. житель  нашого  села  Андрейків  Степан  Іванович, організував   церковний  хор.   На  час  його  відсутності (був   репресований) хором   керував  п. Сікора. Після  смерті  Андрейкового С.І.  хором  багато  років  керує –Опока  Володимир  Миколайович.

За  довгих  100 р. при  церкві  служили  Богові  велика  кількість людей: дяки, скарбники, паламарі, старші  брати  та  сестри.Старші  брати- Андрейків  Григорій(місцевий  коваль),був  по  1991р., Гутник  Євген-  багато  зробив  для  церкви,побудував  господарські  будівлі  при  резиденції, котельню  при  церкві,  огорожу  довкола  церкви і  цвинтаря. Андрейків  Михайло,  Опока  Іван, Микитин  Володимир  (ремонт  резиденції, піднавіс на  вході  до церкви, новий  нержавіючий  хрест  на  церковному  подвір’ї), Опока Богдан, Підлужний  Степан, який  прикладає  багато   зусиль, часу  для  впорядкування  ансамблю церковних споруд.  Церква  приведена  до сучасного  вигляду: купол  церкви  вкритий  жовтим  булатом, дах  покритий  нержавійкою,  стіни  церкви  покриті  крошкою. Встановлено  новий  престіл, проведено озвучення  церкви.

 В  1994р. на  подвір’ї  церкви встановлено  фігуру  Божої  Матері, на  пам’ятку  відновлення  української  державності. Встановлено коштом  громади.  Довгий  час  фігурою  опікувалася  Прокопишин  Михайліна,  а  після  смерті ,  її  доньки   Галина  та  Світлана.

 На  поч..1990р.  на  дзвіниці  було  тільки  два  дзвони. Решта  дзвонів  з  церкви і  з  костелу  було  таємно  закопано в  лісі  Межиліссі  і  до сьогодні  незнайдено.

Церковний  хор  поофірував  в  1992р.  кошти  на  два  дзвони.

В  2008р. львівський  художник  і  його  бригада  перемалювали  церкву  з  середини  і  в  цей  же  рік  відновили  і  позолотили  іконостас.

В  2009р. в  церкві  встановлено  великий  павук  панікадило,  частину  коштів попоофірувала  Ворона  Розалія , другу  частину-  церковна скарбниця.

В  2012р.  сільські  столяри – Семків  Михайло  та  його  син  Степан  виготовили  новий  різьблений  престол.

  На  урочистостях  із   нагоди 100- літнього  ювілею  участь у  святковому Богослужіні  взяли  десять  священників :  

-         о.Роман  Гриниш- Журавненський  декан, який  очолив  богослужіння

-         о.мітрат  Мирослав  Марцинковський  із  с.  Володимирців

-         о.Микола  Матвійчишак  з  с. Ланівки  Стрийського  р-ну

-         о.Зеновій  Стехнович  із  с.Стрілків  Стрийського  р-ну

-         о.Ігор  Гілецький  з с. Станків  Стрийського  р-ну

-         о.Михайло Чмир с.Іванівці

-         о.Петро  Пиріг  с. Облазниця

-         о.Андрій  Вагиль  с. Мельничі

-         о.Іван  Надорожний с.Дубравка

-         о.Роман  Харків  с.  Млиниська

Привітати   громаду  із   такою  знаменною   подією  приїхали : 

-         Коваль  Сергій  Федорович- голова  Жидачівської   райдержадміністрації

-         Пакіж  Степан  Петрович  -керівник  Львів  теплокомуненерго,керівник  Львів  водоканал

-         Свередюк  Роман  Йосипович - завідуючий  відділом  освіти ,виходець  села    

-         Кулешник  Роман Теодорович - представник  з  фірм « Млин  Агро»

-         Багрій  Дмитро  Теофілович-  директор  Млиниського  НВК

-         Герега  Руслан та  Ірина  ,вихідці  із с.  Млиниськ  ,які  регулярно  допомагають коштами.

-         Микитин  Микола  Володимирович – директор  клубу « Папірник» ,  виходець  села

-          Філіповська  Галина  Ігорівна -  депутат  районної  ради ,  приватний  підприємець

-         Данилець  Андрій  Зеновійович-  депутат ра йонної  ради

                                         

                                                                             

 

                                                                               

                                                                                 

 СМОГІВ  СВЯТКУЄ !!!

                                           У  ріднім  краї  жить  мені  судилось

                                           Де   привітні  люди,  як   одна   сім”я

                                           Як   вдячні  ми  долі,   що   тут   народились

                                           Що   нас   всіх   зростила   смогівська   земля.

Теплого ,  літнього   дня – 12  липня,  в  с.Смогів, в день  святих  апостолів  Петра  і  Павла   вся   смогівська ,  млиниська   громади ,  разом  з   гостями   святкували   чудове   свято -   6 річницю   відкриття   дитячого   майданчика. Адже,   вже   стало   доброю   традицією   святкування   дня   дитинства   в  с.Смогові. Завдяки   спільним   зусиллям   молодих   батьків ,  за   ініціативи  п. Й. Юхмана,   зроблений   цей   чудовий   дитячий   майданчик. На  якому  з   радістю  граються   діти , та   весело  з   користю   проводять  час   дорослі…

    

Подія ,   й   насправді   була    знаменною,   адже   святкування   розпочалося   з   святкової   Літургії  в  церкві  св..Архистратига  Михаїла  та  освячення   кринички  у   с.Смогів.

    Після   цього   любителі  футболу,   мали   чудову   можливість   позмагатися   та  по вболівати   за  улюблену   команду. В  змаганнях  взяли   участь  юні   футболісти  з  с. Смогів,   с. Млиниська , с. Любші.  Справжні  спортивні   пристрасті   вирували   на   майданчику ,  адже  всі   хотіли   перемоги…

    Свято   продовжує  святковий   концерт,  який   перегортає  не   одну  сторінку   поезії ,  запалює  українським   духом   веселий  танок               ( керівник  Діана  Ожібко ) та  чарує   співом   української   пісні. Привітати   односельчан, дітей  та   гостей   приїхали   імпровізовані –

« Лісапедний   батальйон » - (вокальний  ансамбль «Ельбрус»  Народного  дому  с.Млиниськ , керівник  А.Фастнахт)  та   « Дзідзьо »              ( Р.Каїнський ).,  які  прикрасили, звеселили   та  додали   енергії  присутнім.

   Із   святом  всіх   смогівчан    та   гостей   привітали сільський   голова   Млиниської   сільської   ради   п. Галина  Юхман,   парох  села  о. Роман   Харків ,  депутат  Жидачівської   районної   ради  Р. Баліцкий.

     Спонсори   свята -  парох  села  о.Роман  Харків ,  Благодійний  фонд   О.Канівця           « Добре  серце » ,   місцеві  підприємці  -  Оксана  та  Мирон   Кухар,  Ігор Басараб, Ярослав  Гутковський.  

Фоторепортаж  святкування 

    

КРАЄЗНАВЧА  КІМНАТА  ПРИ  БІБЛІОТЕЦІ

При   бібліотеці-філії  с.Млиниська  створено  краєзнавчу  кімнату - «МЛИНИСЬКА-МІЙ  КРАЙ,  МОЯ   ІСТОРІЯ   ЖИВА!!! ». Де   зібрана  вся   література  краєзнавчого   характеру,  тематичні   папки,   вироби  місцевих  умільців, старовинний одяг,   приладдя  і   інші   витвори   мистецтва. Великою  увагою  користуються  альбоми  історико- краєзнавчих  матеріалів  - « МОЄ  РІДНЕ СЕЛО  МЛИНИСЬКА »  та                                                   « ПРОСЛАВЛЕНІ  ЛЮДИ  НАШОГО  СЕЛА» .

Адже , краєзнавство- є  одним  з провідних   напрямків   діяльності   бібліотеки. Мета- зібрати,  зберегти,  і   надати   користувачам   документальні   джерела  та  інформацію про  рідний  край.  Для    того,  щоб  полюбити   свою   « маленьку  Батьківщину »,  потрібно  її  добре   знати, мати під рукою матеріали  про   історію, культуру, екологію  рідного   краю , про  видатних  людей, народних  умільців   села, в якому  живем.

Одним  з   основних   завдань   бібліотеки – є  зародити   в   душах  користувачів   бібліотеки,  відвідувачів, дітей,  безмірну любов, повагу   до   традицій  рідного краю, внести  в  їхнє  життя   щось  нове, ознайомити  з  широким   колом  національної  культури , яка  розкриває   багатоаспектність  звичаїв  та обрядів. Популяризуючи  літературу,  краєзнавчі   цінності   бібліотека - прищеплює  користувачам   те,  що   знаходиться   в   корінні   нашого  українського  народу -  це   пам”ять  народу,  його  історію, мову, пісню,   культуру.

  ФОТО  краєзнавчої  кімнати

 Куточок  вихованців  дитячого садочку  "ВИШИВАНКА"

        
" ЛИШЕ ЗАКОН СВОБОДУ МОЖЕ ДАТИ "

 (святкування  17 річниці  Конституції  України  в с.Млиниськах)

                                                                    Уже   17  -  и й  минає

                                                                    Народ   більш  впевнений  стає

                                                                    Бо  Основний  Закон Держави

                                                                    Права  й  свободи  нам  дає.

       Для  історії – не так  вже  й  багато . Але  своїм  корінням  Основний  український  Закон  значно  старший. Його глибина– у  мудрості  предків, у  пам”яті  століть , в утвердженні  української нації.

… Мабуть  не  випадково  день  Конституції  ми  відзначаємо  разом  з  днем  молоді , в  найтеплішу,  найпрекраснішу , сонячну  пору  року. Адже, саме  молодість випромінює  тепло  і  любов . Саме  молоді, спочатку  вчитися, потім  працювати,  на  благо  нашої  держави, на  благо  нас   із  вами  на  благо  нашої України.. Юність –  час  окрилених  мрій  і  творчого  дерзання, роки  пошуку, незвіданої  дороги , різнобарв”я  життя. Юність - це  молодість,  здоров” я, це  віра у завтрашній день. Саме  молодим  будувати  нашу  незалежну  Україну.

 (фоторепортаж святкування 17 річниці  Конституції  України та дня молоді)

                           "  МІЙ   КРАЙ - МОЯ  ІСТОРІЯ  ЖИВА !!! "

                                   « Хто  звідси  зачинав  життя

                                   Любіть  свої  міста  і  села

                                   Малі , великі – рідні  всі  »

Українське  село .  Українська  вулиця .  Українська  родина . Які  близькі  ці  слова . Бо  це  і  є  наше  з  вами  життя – в  теплій  хатині  , в  дружній  родині , в  пісні  солов’їні . Село , як  і  людина , вміє  плакати  і  вміє  сміятися , воно  може  бути  горде  і  сумне . Залишають  села  діти , рідні , але  пам'ять  людська  жива ,  адже  не  даремно  говорять :          « там  земля  мила ,  де  мати  народила » .

"Колись тут  жили  наші  прабатьки,

    Понад  усе  село  своє  любили,

    Хоч  нелегкі  були  тоді  часи ,

    У спадок  нам  багато  залишили

                 Вони  звели  прекрасний  Божий  храм

                 Читальню,  школу  разом  будували,

                 Жертовний  труд  вкладали  у  віки,

                 Щоб  ми,  нащадки , їх  не  забували.        

                        І в ньому  жить  судилось  нам  тепер

                        Минулу  славу  добру  зберігати

                        Любов, тепло  і ласку  від душі                                                                                        

                        Поки  живем , йому  теж  дарувати.

                 Щоб  гарний  слід залишити  в  житті

                 Потрібно  нам  тепер  про  це  подбати,

                 Щоб  добрим  словом  й  наші  імена 

                 Змогли  нащадки  теж  колись  згадати".      

                           Історична   довідка

  Село    Млиниська  вперше  згадується  в  письмових  джерелах   за  1434 р.  В  1648 р.  в  с. Голешів  був  напад  татар , які  повністю  зруйнували  село  і  багато  жителів  забрали  в  полон . А  восени  1648 р.  село  було  повністю  спалене  і  знищене  ордою .  Тільки  р. Дністер  , яка  розділяє  два  села  врятувала   Млиниська  від  татарського  поневолення  і  знищення .

                        Географічне  положення

   Село  розташоване  за  3 км.  від  річки  Дністер , 12 км. від   районного  центру  м. Жидачева , який  є  найближчою  залізничною   станцією , а  м. Львів – 80 км . На  даний  час   в  селі  проживає  : всього – 1116 чоловік ;  жінок -640 , чоловіків -476 , дітей – 170 .

   Назва   села  походить  , як  розказували  старожили ,  від  млинів , які  були  розміщені  недалеко  один  від  одного  на  річці   Млинівка . Кажуть , що  млинів  всього  було  - 3 ( три). В  1926 р.  на  цій  же  річці  побудовано  новий  млин  з  блоків , покритий  бляхою , який  обслуговував  багато  довколишніх  сіл .  Майстром  всіх  внутрішніх  робіт  був  великий  спеціаліст   Данило  Степанович  Опока .  Він  був  і  столяр , і  боднар , і  будівельник , музикант , художник .     

     … Моє  село  - це  моє  життя  . Ми  всі  з  вами  сусіди . Ми  всі  разом – перша  порада  і  перша  допомога . Ми  всі  разом  - спільна  радість  і  спільне  горе . Цікаві факти про село зібрані  у бібліотеці. Вирізки газетних статей, спомини старожилів були корисними  не одному  поколінню і вам також  стануть у  пригоді.