ІСТОРІЯ БІБЛІОТЕКИ

  ІСТОРІЯ  БІБЛІОТЕКИ

c.Млиниська  бере  початок  в  діяльності  осередку “ Просвіти”.  В  1930р. В селі  активізувалась  діяльність  “ Просвіта ”,  яка  зіграла  вирішальну  роль  у   піднесенні  національної  свідомості  селян на початку ХХ ст. На той  час  до  “ Просвіти”  записалось  майже  усе  село. Перші  збори  відразу  визначили  суму  вкладки ,  яку  повинні  сплачувати  за  рік  члени  “ Просвіти” ,  та  передплату  за  ці  кошти  газет та  закупівлю  книг  до  хати   читальні.

   Хати  читальні  розміщувались  у  господорських  будинках  таких  селян : Дяків  Степана, Гутника Михайла ,  Демика  Миколи . Книжковий  фонд  хати   читальні  налічував  до  30 книг. Серед  них   була  одна  дуже  груба  книга ,  яка   називалася  “ Українські  ревії ”. Це   жартівливі  пісні,  гуморески, різні  смішинки ,  або  ж  як  тепер  кажуть  “Сатира  і  гумор ” . Тобто ,  це  був  своєрідний   репертуарний  збірник,  який ,  був  дуже   популярний.

   Великою  увагою  читачів  користувалися  книги  Т.Г.Шевченка,   особливо          “  Кобзар”,  збірки  віршів  І.Я.Франка.  З  прозових  творів  любили  читати  повісті  А.Крушельницького, Р.Купчинського,  А.Чайковського,  М.Вовчок ,   Ю.Опільський.  Цікаво ,  що  на  той   час в  бібліотеці   були   твори   зарубіжних   письменників.  Діти  дуже  любили   зачитуватися   перекладеними   на   українську   мову  книжками  Марка  Твена.

 Одержувала  читальня  й  газети  “  Сель - Роб”,   та    “ Народна   справа”.

В  хаті  читальні  проводились  різні  заходи ,  такі  як :  фестини, святкові  імпрези ,  читання,  тощо.   Працювали  гуртки :  драматичний  та  хоровий.  Керівниками  драматичного  гуртка  були  Скульський  Микола  Данилович  і  Опока  Данило  Степанович,  який   виготовляв  декорації,  маски,  парики  і  гримірування. Багато  вистав  ставили  гуртівці  села – це  “Хмара”,  в  5 діях,   “ Ой  не  ходи  Грицю”,   “Циганка  Аза”,  “Сватання  на  Гончарівці”,  “ Безталанна”, “ Украдене  щастя”.  Активною   учасницею  була  Колос   Ганна  Йосипівна, яка  грала  головні  жіночі   ролі  у   виставах.

Збагачувалася  бібліотека. Зацікавлення  викликають  вимоги  читальні  до  читачів  щодо  їх  поведінки  з  позиченими  книжками,  так  званий    “Бібліотечний  правильник”  ,   який  своєї  правильності  не  втратив  і  в  наші  часи :

1.       Бібліотека  є  власністю читальні   “ Просвіта ”   в  с.Млиниська  і є  її  маєтком,   заложеним  для  поширення  загальної  освіти  і   знань  її  членів.

2.      Користування  бібліотекою  є  безкоштовне   і   доступне  для  всіх  її  членів.

3.     Завідує  бібліотекою  бібліотекар, який  відповідає  за  ведення  її  справ.

4.     За  знищення  і  ушкодження  книжок і  іншого  бібліотечного  майна  стягується  з  провинника  вартість  шкоди.

5.     Бібліотека  відчинена  в  кожну  неділю  і  свято з  2-ої  до  3- ої  години  пополудню  і  в  кожний  четвер  від  7-ої  до  8 –ої  години  вечора.

6.     Позичальник  по  прочитанню  книжки  повинен  повернути   її  бібліотеці,   а  не  вільно  йому  передавати  її   комусь  іншому.

7.     На  один  раз  позичається  найбільше   дві   книги.

8.     Книжки  не  можна   тримати ,  довше  як  14днів   і  по  впливі  часу  потрібно  негайно  повернути  її  бібліотеці. Хто  хоче  затримати   на  довший  час,  мусить  це  зробити  в  порозумінні   з  бібліотекарем.

9.     До  бібліотечного   майна  належать  також   усі  читальні  часописи,  за   які   також  відповідає  бібліотекар.

10.                         Користуватися  часописом  можна  лише  в  читальні,  позичати  додому,  як  рівно  ж   випросити  їх  з  читальні ,   заборонено.

11.                       Хто  стало  і  вперто  порушує  ці  правила,  буде   позбавлений  користуватися  бібліотекою.

   

До  1947року  бібліотека  була  приклубною,   а  з  1952р.  стала  сільською.