ПОЕЗІЯ - це
голос душі людської. Бо немає в
житті людини нічого, що вона обминула
б своєю увагою,
її символічна географія
не знає меж
і кордонів. Завжди у пам’яті народу
Шевченкові вишневі сади, віще слово Пророка.
А ось уже і Каменяр будить заснулих ударами молота
і гуркотом каміння,
палають Досвітні вогні Лесі
Українки, сяє світломузикою світ Тичини,
у Сосюри він
чарує солов’ їним співом і акварельними
барвами, дивиться на зорі у Симоненка, химерною архітектурою
вражає у Драча
і дивує непохитністю поетичний небокрай у Стуса…
Спасибі, Боже, за те, що Ти є,
А скільки їх
ще, великих і малих, відомих
і невідкритих імен - творців
КРАЇНИ ПОЕЗІЯ.
Поезія здатна знаходити
відгук в душах інших, хвилювати або
стискати кулаки, готуючись до
бою. За своє життя, мабуть, кожен із нас
випробував себе у ролі поета, письменника.Адже, це люди з багатобарвним сприйняттям світу, з очима, відкритими
для всього прекрасного, а поезія - це стан нашої душі.
Пропонуємо Вашій
увазі вірші наших
земляків…
Боже!
Подяку складаю тобі,
Що довгі роки життя дарував.
.......................................... Сьогодні я прошу, благаю,
Мене, і всіх ближніх прости.
Даруй нам життя без печалі,
І усіх нас, БОЖЕ, благослови.
За те, що твориш це життя моє.
Спасибі, Боже, за кожну хвилинку,
За те, що слухаєш маленьку дитинку…
Немає коментарів:
Дописати коментар