"У ВІНОК КОБЗАРЯ МИ ВПЛІТАЄМ МАЙБУТНЄ"

            Ми  чуємо Тебе Кобзарю,крізь століття                                           І  голос  твій  нам  душу  окриля

            Встає  в  новій  красі,забувши  лихоліття

            Твоя, Тарасе, звільнена  земля...

                                       (В.Симоненко)

Час  від  часу  для  кожного  народу  Всевишній  посилає  велику   особистість, яка  виростає  понад  іншими  і  на  довгі  століття  вказує  шлях,  по  якому  народ  має  іти.

Українському  народові  Бог  послав  багато  постатей. Перелік  видатних  імен – довгий. Та  понад  усі  імена, вивершується  постать  ТАРАСА  ШЕВЧЕНКА – найбільшого  генія  нашого  народу.

Народ  прийняв  Тараса Шевченка  як  вісник  Божої  Правди. Вже від  появи  «Кобзаря»  в  1840 р. Україна  любила  поета  з  трепетом  як  діти  батька. Як  знак  народного  розуміння  і  пошани, люди  зверталися  «Батьку, Тарасе!»  вже  на  32  році  життя  поета.

Присутність  поета  в  Україні така  повна  і  реальна, що  майже  в  кожній  українській  хаті  портрет його  у  вишиваних  рушниках  поставлено  поряд  з   іконами  на   покуті. 

 творчий  доробок  бібліотеки-філії с.Млиниська у  вишитий  "Кобзар" бібліотекарів  району Жидачівської ЦБС

 А  на  якій  сторінці  би не розгорнув  християнин  Біблію, а  українець      « Кобзар», він  знайде  те, що написано  мовби  про  нього  і  для  нього…

Пророче  слово Тараса Шевченка є невичерпним  джерелом  натхнення  для  багатьох  поколінь …Його  глибока  віра  в  Бога і  любов  до  України  гідна  наслідування.Розгортаймо  частіше «Кобзар» - це  наше  духовно-національне  Євангеліє, і вчитуймося з увагою  в  писання  ВЕЛИКОГО  ПРОРОКА…Читаймо  Шевченка  в  наше  сьогодення, бо  ж  пророче  писання  Великого Пророка  таке ж  актуальне і  нині, коли  Україна вже  вільна, вже  є  Українська  Держава, але  духовне обличчя  народу  так  глибоко  потьмарене  зловісним  минулим і  потребує  свого  оновлення, в  основі  якого  невмируще, вічне  Шевченкове  Слово.