До рідного слова торкаюсь душею,
Боюсь очорнити чи зрадить його,
З цих слів наша мова, пишаємось нею -
Це музика й пісня народу мого.
Без неї не зміг би на світі прожити
Не зміг би помітить земної краси,
Не чув би й не бачив, як шепчеться жито,
З якого стікають краплинки роси.
Вона - джерело й найчистіша криниця,
З якої черпаю натхнення й снагу.
Вона кришталево дзвенить і іскриться,
Я нею тамую духовну жагу.
У шелесті трав, у цвітінні калини
Я чую цю мову у сні й наяву
Вона в моїм серці, - це вся Україна,
Я дихаю нею, я нею живу!
Вчіть українську, читайте українською, слухайте українське, дивіться українське і найважливіше - спілкуйтеся УКРАЇНСЬКОЮ!
Немає коментарів:
Дописати коментар