четвер, 24 листопада 2016 р.

Торкаючись серцем Майдану

 Україна - Єдина країна                Не шматуйте її не трясіть          Ми не Захід і Схід ми родина      Ми не Північ і Південь ми рід
Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні Жидачівщини
Під свисти куль латаю старі рани,
Криваві руки гріються в бинтах,
Сімейне фото – то моя відрада
І мирне небо ввижається у снах.

Я дні в полоні, я дні палаю в пеклі,
Прокльони чую в день і у ночі,
Я вже готовий, я не боюся смерті,
Але триматися я обіцяв доньці.

Під прапором стояли – під прапором й спочили.
Прийми, о Господи, своїх синів!
За України волю їх убили
В шалений жар тривожних днів.
Мамо, я живий, лиш закриті очі....
І серце не б`ється, не вирує кров...
Ти тільки не плач, знай - всі дні і ночі
Я буду поруч - в грудях, де живе любов!

...Чи то Господь нам шле такі випробування
По аналогії із власним Сином?
Та нація безстрашна не вмирає,
На заздрість ворогам збудуєм Україну!

Немає коментарів:

Дописати коментар