"Пам'ять ниє пухлиною в мозку І, мільйонам утративши лік, Воскреса наче вилитий з воску, Тридцять третій розпроклятий рік"
Вшанування пам’яті невинно полеглих
в часи Голодомору
1932-1933р. розпочалося в с.Млиниськах ще в
суботу 22 .11.2014р. із
запаленням свічки пам’яті у будинках, та було
опущено прапор з чорною стрічкою по
всіх державних установах с.Млиниська на
знак вшанування пам’яті жертв Голодомору. В неділю о.Роман
Харків відправив поминальні
служби у церквах с.Млиниська та
с.Смогів.
Продовжили вшанування
пам’яті в бібліотеці
філії с.Млиниська. Розпочав вечір- реквієм директор
Млиниського НВК Багрій
Д.Т., який розповів про
страшні подія 32-33р. та звернувся до
всіх присутніх зберегти
пам'ять невинно убієнних
в серцях наших.
Та робити все, щоб
цього жаху більше
ніколи не повторилося.
Відкрили вшанування невинно померлих у ці
страшні часи засвіченням свічок
пам’яті, які були виложені дітками
у вигляді тризуба під музичну композицію “Свіча”, на знак вшанування
жертв Голодомору. Щоб вони
зігрівали душі тих, кого
не відспівали, не оплакали, не
провели в останню
путь…
Дітки з болем
в серці розказували вірші та
з пам’яттю про ці
страшні події вчепили
незабудки на
чорну карту України
де був Голодомор у 32-33роках.
Ведуча реквієму О. Андрусишин наголосила, що й надалі ми
повинні пам’ятати про
ті кроваві сторінки
нашої історії. Адже, тоді їх
міг врятувати хліб, а
тепер пам'ять . Зав.бібліотекою ознайомила всіх присутніх із книжково-ілюстративною виставкою “ Вічна
пам'ять ! Жертвам Голодомору – геноциду українців ”
та зачитала вірш “Голодомор” поета, композитора,
активного учасника громадського
життя, уродженця с.Млиниська І.Ф.Войцехівського , який був написаний ще в
2008 р. , але так плавно
поєднав події 32-33р. та теперішні
події , які відбуваються зараз в Україні.
Вечір – реквієм було поєднано з вшануванням
померлих в часи Голодомору,
Майдану та бойових
дій на Східній
Україні..
Земне життя
людини – лише коротка мить
для Всесвіту, для вічності…Ця
мить тоді лиш
чогось варта, коли
залишити добрий слід
на землі. Саме
доброю справою займаються
волонтери з громадської
ініціативи Допоможи
Фронту м.Жидачів.
Односельчани щиро дякують
Володимиру Гаврону та
Роману Романів , які поділилися
своїми думками,
розказали про те чим вони
займаються. З великим захопленням
та здивуванням всі
слухали розповіді В.Гаврона ,
про події які зараз
відбуваються на Сході, проте що
колись відбувалося в
Журавківському лісі. Роман Романів наголосив всім
присутнім щоб обов’язково до листів
які передали вихованці дитячого садочка « Вишиванка», учні Млиниського
НВК , молодь та всі бажаючі обов’язково вказували
хто їх написав , та номери телефонів, адже наші
захисники хочуть
особисто перетелефонувати та подякувати
їм, а коли
повернуться зустрітися особисто,
тому що вони справді
носять ці листи біля серця, які зігрівають їх
та підтримують дух
в тяжку годину.
Особливо зворушливими
та цікавими були
розповіді учасника бойових дій на
Сході, добровольця , великого патріота ,
захисника - Багрія
Святослава Дмитровича, який
сам відчув і
зумів донести
до всіх
присутніх про ті
кроваві сторінки нашої
історії . Не стримуючи сліз
присутні з великою
увагою та почуттям
вдячності слухали та
дивилися презентацію про
події на Сході , яку
підготував Святослав. Дітки , не хотіли
відпускати молодого захисника,
всі хотіли фото
на згадку…
З великим
почуттям вдячності згадали
наших односельців - Гутковського Ярослава, Барана Богдана ,
які в даний
час перебувають в
зоні АТО, та
захищають нас, нашу Україну
в ці нелегкі часи.
Тож всім
захисникам, волонтерам було подаровано
пісню А.Матвійчука “ На варті” , яку з
великою теплотою у серці
подарував Роман
Каїнський. Звучали також патріотичні
пісні вокального-ансамблю “Ельбрус ” під керівництвом А.Фастнахта.
На завершення
о. Роман Харків, голова
Млиниської сільської ради
п.Галина Юхман, районний депутат
Галина Філіповська подякували
Млиниському НВК( всім вчителям) , Багрію Д.Т.,
працівникам народного дому
та бібліотеки, Святославу
Багрію , Володимиру Гаврону, Роману
Романів , вокальному ансамблю ,
за змістовний та
тематично-повчальний захід , де
панувала доброзичлива аура.
Хоч
у залі бібліотеки
було холодно, але
всіх зігрівала та об’єднувала
Пам'ять
та турбота про
нашу неньку Україну.
Молодці! Я пишаюся своїм рідним селом!
ВідповістиВидалитиСпасибі, Христина!!! Завжди раді бачити Тебе та чути Твій чарівний голос !!!
Видалити