Вшанування 156 річниці перепоховання Тараса Шевченка

...Як помру, то поховайте                                                                            мене на могилі,                                                                                                  Серед  степу широкого,                                                                                  На Вкраїні милій...               Т.Шевченко

Час від часу для кожного народу Всевишній  посилає  велику  особистість,  яка виростає понад  іншими  і  на  довгі  століття  вказує          шлях,  по якому  народ має іти.

Українському народові Бог послав багато постатей…Перелік видатних імен - довгий.Та понад усі ті великі імена, вивершується постать Тараса Шевченка - найбільшого генія нашого народу.

Шевченко - наш. Він для усіх століть,                                          Він, як зоря для України.                                                  Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть,                               І цим вогнем виходьте із руїни.                 

Елементом культу Шевченка стали щорічні відзначення не тільки дня його народження — 9 березня, але й смерті — 10 березня та перепоховання — 22 травня.

22 травня – важлива дата для кожного українця. У цей день прах Тараса Григоровича Шевченка, згідно з його заповітом, було перепоховано в Україні.

В бібліотеці-філії с.Млиниська відбувся вечір вшанування та пам'яті найбільшого генія українського народу                       Тараса Григоровича Шевченка.

Священник о.Роман Харків

 

Роман Теодорович Кулешник приїхав до нас із с.Дуліби Стрийського району Львівської області щоб вшанувати 156 річницю перепоховання ВЕЛИКОГО СИНА УКРАЇНСЬКОГОНАРОДУ - ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА.З великим захопленням присутні слухали поезію,  музичне виконання та дізналися багато нових фактів про Тараса Шевченка якими поділився Роман Теодорович. В його серці завжи БОГ! УКРАЇНА! ШЕВЧЕНКО!... Ми в цьому переконалися, адже стільки цікавих маловідомих фактів про життя Тараса Шевченка, мабуть знає тільки та людина яка пройшла кожну сторінку його життя...

Два  місяці  далеко   від   Вкраїни

В  землі   лежав   похований   Тарас

Не  всиг   купити    білої   хлібини

Щоб   зігрівала   пращурів   і   нас

Не   встиг     зійти   і   на    високій  кручі

Щоб    милуватись   обрієм  Дніпра

Грудьми    дихнути ,  як   реве    ревучий

Строфу   для    кобзи     випустить   з   пера

 Та  вічний   біль   і  думу  про   Чернечу

 Ні   брат  ні   друг    забути   не   змогли.

 В  травневі   дні    народ    підняв  на  плеч                                                          Щоб   Ти   позбувсь   чужинської   землі

 Там    спорудили   з    дальніх  сіл   могилу

 Потрісканії    руки    кріпаків

 Мабуть,   Господь   послав    незламну   силу

 Щоб  пам'ять  залишилась  для  віків

Стас Полевода

Кароліна Опришко

Наталія Опока 

Сніжана Кузишин

Марічка Воробець

Вчитель української мови та літератури  Ярослава Іванівна Кравчук

 

Голова Млиниської сільської ради Світлана Бережанська

Громадський активіст Володимир Веремійчук

Слова вдячності Кулешнику Роману Теодоровичу за цікаву розповідь районним депутатом Галина Філіповська

Читаймо  Шевченка  в  наше  сьогодення, бо  ж  пророче  писання  Великого Пророка  таке ж  актуальне і  сьогодні, коли  Україна перебуває в тяжких історичних днях, і  духовне обличчя  народу  так  глибоко  потьмарене  зловісним  минулим і  потребує  свого  оновлення, в  основі  якого  невмируще, вічне  Шевченкове  Слово.

І вже багато  літ   із  того   часу

 Праправнуки   вивчають   « Заповіт »

 У  Каневі  вклоняються  Тарасу                      Не  тільки   Україна – цілий   світ.